Деяким пацієнтам під час консультації імплантолог каже, що встановлення імпланту неможливе без попереднього нарощування кісткової тканини. Якщо читаєте цю статтю, напевно ви серед них.
Можливо, в голові купа питань. Як проводиться нарощування кісткової тканини? Чому не можна без нього поставити імплант? Чи може все-таки є можливість отримати нові зуби без остеопластики? Чи можуть бути ускладнення?
Навіщо проводять нарощування кісткової тканини під час імплантації?
Нарощування кісткової тканини – мікрохірургічна операція з відновлення початкового об’єму щелепної кістки (висоти/ширини) до втрати зуба.
Під час імплантації в щелепу вкручується спеціальний штифт (замінює корінь зуба). На нього кріпиться абатмент та коронка. Якщо кістковій тканині в місці встановлення імпланту мало, він погано фіксується. Під час жувального навантаження високий ризик його розхитування з випаданням. Успіх імплантації багато в чому залежить від якості та обсягу кістки у місці встановлення штучного кореня.
Чому кістка зменшується?
Будь-яка тканина організму (в т.ч. кісткова) виконує певну функцію. Після втрати зуба вона не отримує навантаження, починає атрофуватись. Чим довше відсутня одиниця, тим більше.
Швидкість атрофії залежить від локалізації дефекту. Верхня щелепна кістка швидше зменшується (досить 2-3 місяців). Нижня повільніше – від 6 до 12 місяців. Нижня спочатку зменшується за шириною, а верхня – за висотою.
Як діагностується нестача обсягу кістки?
Проводиться комп’ютерна томографія – рентгенологічне обстеження, що дозволяє отримати тривимірне зображення верхньої чи нижньої щелепи.
Комп’ютерна томографія показує:
- анатомічні особливості будови черепа;
- стан щелепної кістки (висота, ширина, щільність);
- якість пломбування зубів, їх кореневих каналів;
- наявність запалення м’яких тканин;
- приховані патології (кісти, гранульоми);
- розташування гайморових пазух, нервів, кровоносних судин.
З даних КТ імплантолог оцінює вираженість атрофії, загальний стан порожнини рота. Приймає рішення щодо можливості проведення імплантації без нарощування обсягу кістки.
Які методи нарощування кісткової тканини застосовують у стоматології?
Розщеплення альвеолярного гребеня
Альвеолярний відросток – основа, на якій утримуватиметься імплантат. Якщо його ширини потрібно збільшити до 2 мм, проводиться операція розщеплення. Відразу ж можливе встановлення імпланту.
Етапи операції:
- Місцева анестезія.
- Розріз ясен.
- Відслонення альвеолярного відростка.
- Розпил гребеня із заповненням порожнини, що утворилася, остеопластичним матеріалом.
- Накладка швів.
Рідше застосовується міжкортикальна остеотомія. У цьому випадку лікар розпилює відросток. Отримує рухливий фрагмент. Встановлює його в порожнину, що утворилася. Фіксує гвинтами. Встановлення імпланту можливе лише через 2-4 місяці.
Спрямована кісткова регенерація
Операція з підсадки остеопластичного матеріалу для формування каркасу навколо імплантату.
Етапи операції:
- Знеболення.
- Відшаровування ясенного клаптя, формування доступу до кістки.
- Вкручування імпланту.
- Встановлення остеоматеріалу з покриттям захисною мембраною. Фіксація мембрани гвинтами чи швами.
- Накладення швів на операційну рану.
Використані кістковопластичні матеріали абсолютно безпечні, гіпоалергенні.
Підсадка кісткового блоку
Хірургічне втручання зі збільшення обсягу кісткової тканини рахунок підсадки блоку власної чи донорської кістки.
Етапи операції:
- Місцева анестезія.
- Отримання фрагмента кістки (з підборіддя, твердого неба, верхньої чи нижньої щелепи).
- Формування доступу до щелепи в місці встановлення імпланту.
- Підсадка блоку, фіксація гвинтами.
- Засипання блоку штучною остеопластичною стружкою. Накладка мембрани.
- Ушивання післяопераційної рани.
Імплантація зубів після підсадки кісткового блоку можлива лише за мінімум 3-4 місяці.