Дитяча ортодонтія у наш час у багатьох на слуху. Це наука, що займається корекцією патології прикусу та зубощелепної системи. Але так само ортодонтія у своєму сучасному підході може запобігти появі зубощелепної аномалії! Це прийнятно як для дітей, так і для дорослих! У будь-якому віці можна скоригувати порушення прикусу, якщо вчасно помітити початкові симптоми та звернутися до фахівця.
Але буває і зворотний бік медалі, коли після проведеного ортодонтичного лікування з’являються порушення в організмі з боку інших органів і самопочуття погіршується. При сучасному підході до корекції патологій прикусу, це не тільки не допустимо, а й враховується відразу при наявних симптомах і усувається.
Крім ортодонтичного лікування прикусу, грамотний підхід лікаря ортодонта дозволяє перебудувати весь організм, виправити порушення постави та багато інших супутніх проблем.
Ранні симптоми
У малюків із порушенням молочного (тимчасового) прикусу є:
- Логопедичні особливості;
- Схильність до частих простудних захворювань;
- Порушення носового дихання;
- Скрегіт зубів ночами;
- Стирання зубів;
- Часта поява карієсу, незважаючи на правильну гігієну;
- Видима неозброєним поглядом асиметрія прикусу, нерівне змикання зубів;
- Порушення постави – ранній сколіоз;
- Підвищена збудливість, плаксивість;
- Сонливість, загальмованість.
Якщо з’являються такі симптоми у дітей, особливо якщо вони поєднуються один з одним у дитини, це привід звернутися за консультацією до фахівця. У такому віці найшвидше і найпростіше усунути будь-які відхилення в здоров’ї і прикусі.
Попередні фактори порушення прикусу часто і постави є у дітей:
- Складні пологи;
- Родові травми;
- Кривоша;
- Тривале грудне вигодовування (більше 1 року);
- Удари та травми голови;
- Рання втрата молочних зубів;
- Хірургічні втручання в організмі.
На наш жаль, початкові прояви часто не беруться до уваги і не помічаються батьками та лікарями.
Тоді поступово, наближаючись до зміни прикусу та прорізування постійних зубів, посилюються існуючі або з’являються нові симптоми порушення прикусу. Функціональне порушення поступово перетворюється на анатомічне, ведучи у себе відхилення від норми у будові тієї чи іншої органу.